Мы то произносили вслух,
О чем вы думать не рискнете.
А вы свой очищали дух,
Но что такое дух без плоти?
Вы соблюдали все посты –
Мы уплетали макароны.
Вы мазали слюной кресты,
А мы плевали на иконы.
А. Саломатин
А святой - это тот же грешник,
Богом вывернутый наизнанку,
Очень бережно, очень нежно.
Ест с утра он не Манну - манку.
Лбом об пол, и его колени
намозолены. Треснув, кожа
кровоточит под гнетом мнений.
А на ужин Прокруст и ложе...
А святой - это грешник в коме,
Сумасшедший, познавший Счастье.
И несут его Божьи кони
на распятье. Его запястья
Перевязаны Божьей Славой -
Вы об этом мечтать не смели?
Дух от духа, и, Боже правый,
Раскачай для него качели!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Уважаемая Светлана, у Вас очень яркие стихи. Огромный поэтический потенциал! Ваше творчество - истинная поэзия. Спасибо Вам!
Вячеслав Радион
2007-07-23 05:32:33
Пусть сила слова(во стихах)
Уводит души от греха.
Благословений вам.
Нина
2007-07-23 10:58:16
Света, в целом ваш стих понравился.
Но не со всем согласилась. Как же без Манны? В том и суть, чтовсегда с Манной живём - с духовной, которая обновляется каждый день. А если не так, то зачем и христианство?
Владимир
2008-08-09 00:36:56
А у Саломатина то стихи посильнее будут,
и автор он поталантливее.
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
